Це один із способів ухилення від відповіді. Інші способи “відходу від відповіді” теж є, але не в цій статті.
Одного разу ведучій телепередачі задав запрошеному політику «важке питання». Сам журналіст не був у курсі, що це питання «проблематичне», він його задав “просто так”. Але оратор не знайшов, що відповісти. В студії були інші запрошені, тому ведучій перевів розмову на іншого спікера…
Пізніше цей політик підійшов до журналіста, та поцікавився: «А що можна було відповісти в цій ситуації? На що отримав відповідь:
«Можна було і не відповідати на це питання, а запитати, чи є до вас інше запитання? І я би з радістю задав інше питання, оскільки їх у мене було достатньо».
Так буває, що на запитання: «Чи є до мене якісь іще питання?», вам з радістю зададуть інші, можливо, більш приємні для відповіді.
Тому самі керуйте кількістю питань, що вам задають:
– А у вас до мене є ще якісь питання?
– Мені здається, у вас є до мене ще якісь питання?
– Це єдине питання, яке ви хочете задати?
– В цьому залі є ще люди, які хочуть задати питання?
Ще статті на цю тему:
- Головні навички з ораторського мистецтва
- Як бажано відповідати на запитання
- На які запитання оратор маєте право не відповідати
