Навіщо оратору дзеркало?

Дзеркало – це інструмент для знайомства оратора із собою.

Ви ж знаєте, що невербальна комунікація в рази більш інформативна, ніж вербальна?

Тому оратору її слід також відпрацьовувати.

Пропоную вам повноцінну практику ораторского мистецтва

Виділіть на це хвилин 20-30.

1) Встаньте біля дзеркала: окиньте себе поглядом з голови до п‘ят.

«Ти ба, який гарний!».

2) Покрутіться, як дзиґа, в різні боки. Подивіться, як рухається ваше тіло. Яку воно має пластику.

Помилуйтесь кожною частиною тіла, кожним рухом.

3) Роздивіться обличчя. Його риси. Пошукайте найкращий ракурс. В якому положенні, нахилі, виразі ви собі найбільше подобаєтесь.

Знайдіть ту саму «робочу сторону», в якій обличчя виглядає якнайкраще.

4) Покривляйтесь.

Покорчіть пички (так, є таке чудне слово в українській мові).

Пограйтесь гримасами з різними настроями: веселий, здивований, спокусливий, злий тощо.

Зробіть жести

Завдання змусити тіло й обличчя рухатись. І в цьому русі дослідити їх.

А для чого тут ораторське мистецтво?

Щоб, по-перше, дозволити собі зняти глиняну маску з обличчя. Відпустити себе. Бо деякі оратори так дбайливо несуть свій соціальний образ, що лице виглядає ніби під ботоксом – жодна м‘яза не ворухнеться. Що наштовхує на думку або про байдужість, або зверхність. Нащо то вам? Міміка в оратора повинна бути живою та активною.

По-друге, щоб знати, як керувати тілом під час публічного виступу. Як краще стати, а що не слід робити з того, до чого звик. Наприклад, не сутулитися або не нахмурювати брови.

По-третє, щоб додати собі впевненості під час виступу на сцені. Ви вже відточили рухи: тіло вибудовано, жести поставлені, стиль подачі гармонійно складений. Це убезпечить вас від «рук-крюк». Ви ж хоче бути блискучим оратором, чи не так?

В четвертих, прослідкувати, як ваш одяг веде себе впродовж практики. І чи буде зручно в ньому виступати публічно. Те ж саме стосується і зачіски у дівчат. Я, наприклад, завжди тестую свій лук перед відповідальним заходом.