Ох, як солодко звучать ці «ааа», «еее», «ммм» в розповідях практично кожної людини, практично після кожної фрази…
Особисто мене дуже дратують ці звуки-паразити. А вас?
Чому люди припускаються такої серйозної мовної помилки?
1. Перша причина – поспіх. «Еее» – це симптом квапливого, метушливого темпу мовлення. Коли є звичка говорити раніше, аніж думати. Думка ще в дорозі, але рота вже відкрито. Так народжується затяжне «еее» – процес роздуму, підбір слова вголос.
2. Друга – страх замовчати. Вірусне переконання твердить нам: «пауза в мові – це від незнання, соромно мовчати, люди ж чекають, давай говори вже щось». І люди кажуть, щось… Імітуючи мовлення.
3. Третя – незнання. Більшість людей взагалі не замислюються про своє мовлення. І не усвідомлюють його. Яка вона взагалі – моя промова? Кожна друга людина, яка «екає», не розуміє, що вона «екає». А як можна позбутися того чого не чуєш?
4. Четверта – ліньки. Будемо чесні, більшість людей просто не хоче напружуватись і змінювати звичний стереотип мовлення. Мовляв, хай так буде!
Чим лікується?
Паузами. І тільки паузами!
По-перше, замініть процес роздумів вголос зі звуковим супроводом на підбір слова про себе, мовчки.
По-друге, уповільніть темп мовлення, налаштуйте ритм. Темп повинен змінитися на стабільно середній. Ви повинні встигати думати, а не випалювати перше, що спало на думку. «Аби шо» – то варіант не гідний вас, чи не так?
Налаштування темпу та ритму – фундаментальна тема в ораторському мистецтві.
Якщо зможете це зробити самостійно, ви – щасливчик
Якщо ні – ласкаво прошу на навчання у нашу Школу ораторської майстерністі!
Чистої вам вимови та успішної практики!
Вікторія Сулай
